БЛОЧНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ

З 1996 року заклад працював над створенням інноваційної системи роботи, основною метою якої було :
- оновлення змісту освіти, розробка й апробація нових педагогічних технологій, методів і форм навчання та виховання;
- поєднання навчально – виховного процесу з науково – методичною та експериментальною роботою, використовуючи поряд із традиційними методами й формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.
За основу інноваційної роботи було взято напрацювання провідного наукового співробітника Інституту психології АПН України, завідуючого кафедрою педагогічних інновацій Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, кандидата педагогічних наук
А. В. Фурмана, керівника експерименту з теми « Школа розвитку».
Модульне навчання – новітнє слово в педагогіці, іноваційна навчально-виховна технологія, альтернативна традиційній класно-урочній системі навчання.
У психолого-педагогічній літературі, в періодичних виданнях зустрічаються такі назви цієї наукової системи:
блочно-модульна система,
модульно-розвивальна система,
блочно-модульне навчання,
модульно-розвивальне навчання,
блочно-модульна розвивальна система,
блочно-модульне розвивальне навчання.
Модуль (від латин. мodulus – міра) в педагогіці – вузол (блок, величина) дидактично адаптованої (пристосованої до існування в різних умовах) інформації в навчально-виховному процесі, логічно обумовлений і завершений у часі.
Навчальний модуль – це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психо-соціальний розвиток учня і вчителя.
Психо-дидактичними засобами реалізації навчального модуля і є педагогічно адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, духовних цінностей. Але це не є статичний процес сприймання чогось готового. Головне – організувати учнів на самостійну пізнавальну діяльність, в результаті чого має відбутися суб’єктивне відкриття. Таким чином, як зазначав А.В.Фурман – навчальний модуль – це змістовний модуль, сконструйований особливим чином. Змістовний модуль – психо-дидактично адаптована система понять (навчальної теми, розділу), яка створює оптимальні умови для психічного і соціального розвитку особистості.
Мета системи модульного навчання – поетапне суб’єктивне відкриття учнем системи знань у ході пізнавальної активності і наступне використання цих знань на практиці.
Суть модульного навчання плягає в умінні вчителя у стислі терміни дати максимум знань і в умінні учня у стислі терміни одержати їх.
Це можливо при умові подачі теоретичного матеріалу змістовно завершеними блоками. Наприклад: поняття прикметник в 6-му класі можна сформувати впродовж трьох міні-модулів (трьох етапів) лекційно-практичного модуля: установчо-мотиваційного, змістовно-пошукового, контрольно-смислового.
Подаючи матеріал таким чином, тобто блоками, вчитель вивільняє час для грунтовного закріплення вивченого і формування практичних умінь та навичок.
Ритм роботи школи в умовах модульного навчання звичайно є специфічним. Здвоєні 45-хвилинні заняття є системними. Вони дають змогу зосередити увагу учнів на щоденній підготовці двох-трьох предметів (замість шести-семи за традиційною кдасно-урочною системою). В результаті коефіцієнт корисної дії шкільного навчання зростає у кілька разів, оскільки вирішення організаційно-дидактичних питань таким чином дає змогу заглибитися у вивчення нового матеріалу (навчального модуля) на уроці та вдома, створити умови для самостійної пізнавальної діяльності кожного учня.
Іншу структуру має і навчальний рік: він поділяється на шеститижневі триместри. Частіші канікули впливають на психофізичний стан учнів.
Досконало відпрацьована система контролю знань, притаманна саме модульному навчанню: шості тижні І таІІ триместрів кожногг семестру – залікові, а третіх триместрів – підсумкові, в кінці кожного семестру проводяться директорські контрольні роботи.
Модульно-розвивальна система навчання, орієнтована на особистість, означає максимальну індивідуалізацію і диференціацію навчального процесу. Саме тому має місце і грамотна психологічна діагностика кожного учня. І це складає обов'язкову та одну з найважливіших умов особистісної зорієнтованості в системі модульного навчання.
При формуванні класів враховуються результати вступних випробувань, психологічного діагностування, побажання дітей і батьків. Серед цих класів можуть бути й спеціалізовані. Це пов'язано з прагненням дати можливість обдарованим дітям розвинути свої природні задатки, набути міцних знань.
Модульно-розвивальне навчання зумовлює по-іншому підходити до укладання навчальних програм.
Навчально-предметний зміст модульно-розвивального процесу визначається традиційними навчальними програми, планами і допоміжною літературою.
Модульно-засобовий зміст - це створення проблемно-модульної програми, яка формується в ході експерименту і включає в себе граф-схему з навчальних курсів, наукові проекти змістових модулів, сценарії інваріантних технологій модульних занять, розвивальні міні-підручники до кожного такого сценарію.
Не менш важливим є організаційно-технологічний зміст - розклад модульних занять у школі, графіки модульних занять з предметів на півріччя (семестр).
Але основним і вирішальним є завдання в удосконаленні технології діяльності вчителя щодо конструювання змісту модулів та проектування організації навчання. Складність модульного навчання і полягає у складності розв'язання саме цього завдання.
Отже, заповадження модульного навчання охоплює всі сторони життєдіяльності закладу і в певній мірі навіть її оточення – сім'ї, соціуму.